Інженер-будівельник

Інженер-будівельник – спеціаліст широкого профілю. Він може брати участь у роботі з проектування і будівництва автодоріг відповідними матеріалами (асфальт, бетон тощо), польових роботах при плануванні траси майбутньої автомагістралі (при цьому використовуються геодезичні інструменти: нівеліри, теодоліти). Результати вимірів і досліджень інженер-будівельник заносить у спеціальний журнал. Бере участь в оформленні документів геодезичних зйомок і розробці робочих креслень.

Може працювати в дорожній службі, основними завданнями якої є: забезпечення безпечного руху автомобіля зі встановленими швидкостями руху і навантаженнями, забезпечення збереження доріг і дорожніх споруд, запобігання передчасному зносу та охорона доріг.

Інженер-будівельник - умілий організатор. Під його керівництвом працюють техніки, лаборанти, дорожні робітники-будівельники.

Інженер-будівельник повинен знати:

Менеджмент у будівництві. Будівельні технології. Хімію. Фізику. Математику. Матеріалознавство. Способи з'єднання деталей. Правила підготовки деталей і вузлів для технологічного процесу. Причини виникнення деформацій у з'єднаннях будівельних елементів. Технічні вимоги до якості цих з'єднань. Заходи запобігання браку і шляхи усунення. Нормування роботи і оплати праці. Методи підвищення продуктивності і якості праці, нарисну геометрію і креслення, опір матеріалів, будівельну і теоретичну механіку, технологію будівельного виробництва, методи розрахунку, конструювання і контролю якості будівельних конструкцій, основи кошторисної справи.

Інженер-будівельник повинен вміти:

Контролювати роботу підлеглих. Зрозуміло пояснювати підлеглим актуальні завдання. Стежити за неухильним дотриманням техніки безпеки. Мотивувати будівельників на виконання об'єкту в певних тимчасових рамках. Правильно вибирати потрібні технології з'єднання будівельних матеріалів. Практично демонструвати прийоми грамотної роботи. Виконувати з'єднання різними способами і в різних просторових положеннях. Організовувати приймання будівельних конструкцій. Оперативно керувати усуненням недоліків і браку в будівельних роботах.

Вимоги працедавців

Якщо потрібно без зусиль знайти прибуткове місце, інженерові-будівельникові знадобиться досвід роботи від 3-х і більше років, вища освіта, вміння працювати з комп'ютерними програмами: AvtoCAD, ArchiCAD, знання однієї або двох іноземних мов (іноземні компанії), ступінь МВА у сфері будівництва або нерухомості буде дуже доречним. Від сучасних спеціалістів, зайнятих у сфері будівництва, все частіше вимагають володіння різними професіями: потрібні не звичайні інженери, а, наприклад: інженери-проектувальники, інженери-кошторисники, інженери-електрики, інженери-теплотехніки. Також попит на ринку праці мають: головні інженери, інженери з охорони праці та інженери з нагляду за будівництвом, начальники відділів, директори та їхні заступники.

Важливі риси, які забезпечують успіх в роботі

Акуратність. Уважність. Дуже висока відповідальність. Широка ерудиція у сфері будівництва. Хороша зорова пам'ять. Точний окомір. Фізична сила і витривалість. Гострота зору і кольоросприйняття. Гнучкість, рухливість рук, ніг, усього тіла загалом.. Наполегливість. Принциповість. Розвинений вестибулярний апарат. Тривала концентрація уваги. Просторова уява і технічне мислення. Врівноваженість. Чітке, зрозуміле мовлення.

Колорист

Колорист - укладач кольору, фахівець зі змішування барвників, підбору кольорової гами.

Від лат. color - фарба, колір.

Особливості професії

Колорист - професія різнопланова. У деяких галузях вона вимагає від майстра освіти технолога. Це залежить й від особливостей виробництва та виконуваних функцій.

Наприклад, технолог-колорист може сам займатися розробкою нових кольорів і рецептури змішування барвників. Колористові-виконавцю достатньо користуватися вже існуючими технологічними картами та рецептурами.

На текстильних підприємствах. Технолог-колорист займається колористичним оформленням тканин.

Вони розробляють варіанти малюнків і колірних рішень, аналізує концентрацію кожного барвника, стежить, щоб кожен вибраний відтінок витримувався в процесі виробництва.

На шкіряних підприємствах. Керуючись технологічними картами та рецептурами, колорист змішує барвники, робить пробне фарбування зразків шкіри. Коли досягнута відповідність зразку, передає отриману суміш у виробництво.

У целюлозно-паперовій промисловості колорист займається фарбуванням паперової маси. У своєму розпорядженні він має колірні зразки. Змішуючи різні барвники, підбираючи концентрацію, він домагається потрібного відтінку. Замінює концентрацію кожного барвника, щоб керуватися формулою для подальшої роботи. Потім він контролює колір готового паперу.

Забарвленням волосся займається колорист-перукар.

У друкарні. Як і при виробництві паперу, колорист отримує у своє розпорядження зразок - оригінал-макет майбутнього виробу, розроблений на комп'ютері. Звіряючись з оригіналом, колорист розробляє співвідношення фарб, регулює їхню концентрацію. Перед запуском друку тиражу робить пробні відбитки.

На підприємствах з авторемонту колорист (колорист-маляр) займається фарбуванням автомобілів. Клієнт вибирає в картотеку зразків потрібний колір, і колорист, змішуючи фарби, підбирає потрібний відтінок.

На автомобільних заводах колорист, підібравши колір, передає отриману суміш до фарбувального цеху.

Виробництво фарби. Тут колорист також керується еталоном, розраховує кількість основного та додаткових барвників для підгонки кольору для запуску у виробництво.

Важливі якості

Гарне колірний зір, методичність.

При алергії на фарбу така робота протипоказана.

Знання та навички

Колорист повинен знати властивості барвників, методи змішування барвників та розрахунку їх співвідношення, знати норми витрати барвників і розріджувачів.

Де вчать

Освіту технолога можна отримати в технікумі відповідної галузі.

В інших випадках достатньо початкової професійної освіти.

Пейджмейкер

Пейджмейкер - фахівець-художник, який працює у видавництвах або рекламному бізнесі та трансформує рекламні ідеї в привабливі повідомлення, розробляє художню концепцію рекламної програми, ілюструє художні і рекламні тексти.

Пейджмейкери не працюють над текстом, їхнє завдання зробити так, щоб текст сприймався якомога краще шляхом надання певних акцентів через візуальне сприйняття зображення.

Основними професійними обов’язками пейджмейкера є створення художньої концепції видавничої або рекламної продукції, ілюстрація тексту.

Важливою є співпраця з іншими членами команди, які працюють над одним продуктом: копірайтером, веб-дизайнером, креативним директором тощо.

Вимоги:

·               володіння комп’ютерними програмами в області художнього та веб дизайну;

·               художня освіта;

·               знання специфіки рекламного та видавничого ринку;

·               знання зарубіжного досвіду;

·               гнучке мислення, візуалізація вербальних смислів;

·               розвинений зоровий аналізатор;

·               уміння працювати в команді.

Навчальних закладів, які готують за даною спеціальністю немає. Професія пейджмейкера вимагає художньої освіти, знань рекламного ринку, психологічних впливів елементів візуальної продукції.

Протипоказання:

·               порушення зорового аналізатора;

·               порушення серцево-судинної системи;

·               невміння працювати в команді;

·               недостатньо розвинене практичне мислення;

·               ригідність уваги.

Споріднені професії:

·               художник

·               ілюстратор

·               веб-дизайнер

Художник розпису по емалі

Художник розпису по емалі - художник, що спеціалізується на розписі виробів з фініфті.

Особливості професії

Художник по емалі рас підписує фотозаготівки або графічні малюнки фініфтяними фарбами в 6-8 кольорів.

Художник розписує емалеві пластини (мідь, покрита емаллю), які потім використовуються для виготовлення скриньок, ювелірних прикрас та інших декоративних предметів.

Художник розписує емаль в кілька етапів (прописок). Спочатку використовуються більш тугоплавкі фарби, потім - легкоплавкі. Кожна прописка обпалюється окремо при температурі 820оС в муфельній печі.

Не маючи досвіду, легко помилитися у виборі фарб, тому що при випалюванні вони змінюють свій колір.

Місце роботи

У художніх майстерень, в приватних студіях, в рекламному та виставковому бізнесі.

Важливі якості

Для роботи над розписом необхідні художні здібності та навички, гарна уява, терпіння, акуратність, гарна координація, дрібна моторика рук.

Знання, навички

Художник повинен володіти технікою розпису в 6-8 кольорів, розуміти закони основних поєднань кольорів, знати послідовність накладення фарб в залежності від температури їх плавлення, закони побудови орнаментальної композиції в живопису та побудови елементів рослинних форм; основи пластичної анатомії тварин і людини; основні закони перспективи та нанесення тіней.

Також він повинен знати технологію виготовлення емалі та правила випалювання виробів з фініфтяним живописом. Наприклад, він повинен вміти визначати за номерами колір і температуру плавлення фініфтяних фарб, уявляти, як змінюється колір фарби після випалу.

Медичні протипоказання

Захворювання органів зору, порушення координації руху рук, дальтонізм, алергія на робочі матеріали.

Де вчать

Художників розпису по емалі готують у художніх училищах і коледжах.

Професія коуча

Професія коуча не менш складна і відповідальна, ніж інші професії сфери «HR-фахівці, рекрутери, кадровики». Адже Коуч винен відмінно знати не тільки теорію своєї роботи, але і бути чудовим практиком. 

Тим більше, кваліфікація коуча важлива з погляду кар'єрного зростання. Погодьтесь, навряд чи директор підвищить некомпетентного коуча і дасть зелене світло в подальшому просуванні в роботі. 

Що стосується фінансового питання роботи коучем, то тут, як і в багатьох інших спеціальностях, зарплата залежить в першу чергу від регіону мешкання коуча, специфіки установи, в якій працює Коуч і політики підприємства відносно рівня заробітної плати для співробітників.

Чим займається Коуч? Працює в основному з бізнесменами: директорами компаній та начальниками відділів. Мета коуча - підвести клієнта до самостійного вирішення психологічної проблеми в стислі терміни: налагодити стосунки з підлеглими та партнерами по бізнесу, навчитися грамотно розподіляти робочий час, позбутися страху публічних виступів.

Специфіка професії коуча:
Коуч не дає готових рекомендацій: як і що робити. Навпаки. Його мета - підвести клієнта до самостійного вирішення проблеми. Інструменти в роботі - конструктивний діалог, нейролінгвістичне програмування, психодрама, методи когнітивної психології, навіть гіпноз. Клієнт повинен подивитися на себе, на світ іншими очима. У середньому термін контракту коуча з клієнтом - 6 місяців. Графік робіт обговорюється індивідуально. Бесіди від 10 хвилин до 2-х - 3-х годин. Є навіть формат телефонного сеансу, який триває в середньому 30 хвилин.

Де працює Коуч:
Консалтингові компанії, приватна практика. 

Особисті якості:
Комунікабельність, делікатність, уміння зберігати секрети 

Скільки отримує Коуч?
Коуч-новичку платять в районі 70 доларів за годину. У відомих консалтингових агентствах спеціаліст з досвідом роботи не менше 5 років може розраховувати на 200 $в час. Сума залежить і від складності «проекту». Консультації з топ-менеджменту - дорожче.

Як стати коучем?
Спеціальність «Психологія», додаткову освіту можна здобути на спеціальних програмах, яких зараз в Києві предостатньо. 

Цікаві професі

Підбирач м'ячів. Такий вид професії існує в клубах по гольфу. Людина, яка працює на даній посаді, повинна просто стежити за м'ячиками і за тим, щоб вони не затримувалися за межами клубної території.

Педікюрщік для корів. На елітних фермах Європи зустрічається така професія. Існує вона з тієї причини, що стан копит здатен чинити сильний вплив на самопочуття тварин, а в результаті і на якість продуктів.

Розпрямитель подушок. Люди, що мають таку професію, працюють в недешевих меблевих магазинах саме для того, щоб ходити по торговому приміщенню і стежити за тим, щоб кожна з подушок не мала зморшок і складок.

Експерт з гральних кісток. Таку посаду займають деякі люди в Монте-Карло і в Лас-Вегасі, вони перевіряють збалансованість кубиків, щоб відвідувачі не були обмануті казино.

Нюхатель яєць. Працівників цієї професії можна побачити в ресторанах і кондитерських. І людині, яка займає цю посаду, потрібно нюхати яйця і стежити за станом цих продуктів, які будуть використовуватися в приготуванні їжі.

Менеджер, який визначає стать курчат. Як ви вважаєте, чи є складним безпомилкове визначення статі курчати? Кажуть, що саме від статі залежить спосіб догляду за птицею, а також спосіб її харчування.

Випробувач меблів. Ця професія є досить цікавою. Людині потрібно сідати на різні стільці і перевіряти ці вироби на міцність. Крім цього, знадобитися перевірка крісел, ліжок і т.д. чому не цікава професія?

Перевертач пінгвінів. Всім добре відомо, що пінгвіни не можуть перевертатися самостійно. На жаль. З цієї причини на полюсних станціях, де частенько літають літаки, працює людина, що допомагає пінгвінам знову встати, коли ті задивляються на літак, що сідає або злітає. Цікава професія, чи не так?

Мурашиний селекціонер. Взагалі для мене існування мурашиних ферм - це щось нове.Виявилося, що також є людина, якою спеціально здійснюється відбір особин для даних ферм.Найбільш часто вони розводяться з метою видобутку з них отрути для цілей медицини.

Нюхатель пахв. Абсолютно вірно, є такі люди насправді - вони повинні нюхати пахви, працюють вони в компаніях, які займаються виробництвом антіперсперантів. Цими настільки цінними працівниками наноситься «продукт» на пахви учасників випробування, після цього вони нюхають їх і роблять помітки, відзначаючи протягом доби запах.

Найманий родич. Дану послугу, що надається на платних умовах, в минулому році узаконили офіційно в Китаї. Її суть полягає в тому, що людина може на певний час купити «родичів» для того, щоб відсвяткувати весілля або щось інше. В принципі, дані послуги були у всіх країнах і раніше, але це було неофіційно.

Виймач мозку. Кожен з нас має в житті свого «Виймач мозку», але дана професія не про них.Працюють такі люди на бойнях і їм потрібно стежити за тим, щоб уникнути пошкодження мозку під час його вилучення з голови тварини, а також під час транспортування в ресторани.

Разглажувач зморшок. Ця людина бігає по магазину з взуттям і розгладжує складки і зморшки на взутті, що з'являються внаслідок частої примірки виробів клієнтами.

Гід по туалетах. Ця професія є офіційною в Японії. Людина, яка може завжди надати допомогу іншим знайти найближчий в місті туалет. За свої послуги він бере близько чотирьох центів.

Яєчний сепаратор. Цю професію можна назвати іншими словами - віддільник білка і жовтка з використанням спеціальних приладів. Такі люди працюють в кондитерських.

Полірувальник ключок. Нами вже згадувалося про гольф-клуби, в цих фахівцях також має потребу кожен клуб, який себе поважає. Йому потрібно бігати за VIP-клієнтами та протирати їх ключки за допомогою спеціального складу. Після таких дій зчеплення ключки з м'ячем значно поліпшується.

Черговик. Дані вакансії маються на службах під назвою «Стояльщікі в черзі», це люди, готові за клієнта стояти в будь-якій черзі, терпіти і лаятися, загалом, ті, хто може зробити все, що знадобиться клієнту, і він зміг би отримати необхідний результат. Вартість послуг стояльщіков становить приблизно 40 доларів на годину.

Ось такі от цікаві професії, які існують насправді. Хто знає, можливо ви коли-небудь станете черговим полірувальником ключок або навіть гідом по туалетах. У будь-якому випадку - головне щоб ваша робота приносила не тільки гроші, але і моральне задоволення.

АРТ-ДИРЕКТОР

Загальна характеристика професії:
Людина, відповідальна за загальну творчу концепцію, керівник художнього напряму діяльності компанії.

Посадові обов’язки:
Арт-директор керує художнім напрямом діяльності компанії. Він відповідає за розробку, ведення і контроль виконання дизайнерських проектів, визначає основну концепцію та ідею творчої роботи, створює макет або ескіз, а все інше втілюють в життя дизайнери і верстальники. Інколи в обов'язки цієї людини входить вся творча діяльність поліграфічної компанії, а не лише питання дизайну. У цьому випадку посада арт-директора поєднується з обов'язками креативного директора. Як правило, саме він представляє компанію для участі у тендерах, пропонує ідеї потенційному клієнтові, проводить зустрічі з метою з'ясування уявлень про замовлення клієнта і його бізнес-цілі, максимально точно формулювати побажання. Чудові комунікативні і презентаційні навики, талант переконання — запорука успіху роботи арт-директора і очолюваного ним колективу. Окрім оригінального креативного мислення, розвиненого сприйняття і уяви, уміння концентруватися на деталях, необхідних для генерування нестандартних творчих ідей, арт-директору потрібно мати і менеджерські риси. Згідно з відомим висловом "якщо це купують, значить, це мистецтво", виконувані проекти мають бути такими, що продаються. Зрозуміло, що арт-директорові слід знати все те ж, що і професійному дизайнерові, що працює у сфері виробництва поліграфічної продукції: принципи графічного дизайну, шрифтів, знаків і фірмових стилів, конструкцій тари і упаковки, Р.О.S.-матеріалів, журналів, буклетів, календарів, основи поліграфічної технології і багато іншого. Окрім цього, йому потрібно бути в курсі останніх тенденцій і подій на ринку дизайну і реклами, відстежувати появу нових креативних методик у сфері візуальних комунікацій. Арт-директор, без сумнівів, творча професія, але творчість повинна поєднуватися із знанням прогресивних рекламних технологій. Важливо мати уявлення про програмні продукти, сучасні інструменти для втілення креативних ідей. Дуже багато працедавців хочуть, щоб арт-директор добре знав англійську мову, оскільки нерідко цей фахівець бере участь у презентаціях.

Кваліфікаційні вимоги:
Арт-директорами, як правило, стають випускники технічних вузів, архітектурних академій, художніх інститутів.